Войти * Регистрация
Донецкая народная республика
Луганская народная республика
} НОВОРОССИЯ

» » Новий план Путіна: про що насправді Україна і Росія домовилися

Новий план Путіна: про що насправді Україна і Росія домовилися



Новий план Путіна: про що насправді Україна і Росія домовилися
Президенти Росії і України домовилися про припинення вогню на Україні, Володимир Путін озвучив свою версію мирного плану для Донбасу, що включає відведення українських військ із зони конфлікту. Домовленості серйозні, сторони готові до світу, але переговори про статус самопроголошених республік будуть важкими, говорить джерело РБК в Кремлі.

Казус з домовленостями

Володимир Путін і Петро Порошенко досягли домовленості про постійне припинення вогню на Донбасі», повідомив в середу вранці сайт президента України. За формулювання, що припускає, що Росія є стороною конфлікту, довелося виправдовуватися прес-секретаря російського президента Дмитру Пєскову, який в інтерв'ю «Комерсант FM» заявив, що мова йшла не про «домовленості про припинення вогню», а про «конкретні кроки, які сприяли припиненню вогню між ополченцями і українськими військами».

В результаті формулювання на сайті Порошенко поправили на «домовленість про режим припинення вогню на Донбасі». Точки зору президентів «про можливі шляхи виходу з кризової ситуації значною мірою збігаються», - повідомив офіційний Кремль.

Мирний план Путіна

Вдень Володимир Путін виклав журналістам у Монголії подробиці свого мирного плану, який він обговорював з Порошенком. План включає в себе сім пунктів - припинення наступу ополченців, відвід українських силовиків від населених пунктів, міжнародний контроль в зоні конфлікту, виключення використання бойової авіації та обмін полоненими у форматі «всіх на всіх», відкриття гуманітарних коридорів, а також відновлення інфраструктури в зруйнованих містах і селах. Остаточні домовленості могли б бути досягнуті й закріплені у ході тристоронньої зустрічі контактної групи 5 вересня, сказав Путін.

Як пояснює чоловік, близький до кремлівської адміністрації, на зустрічі в Мінську - багатосторонньому саміті і переговорах контактної групи, а також в ході телефонної розмови Путіна і Порошенко був досягнутий певний прогрес. За його словами, Порошенко дійсно готовий оголосити про припинення вогню, а Путін міг би, публічно або побічно, закликати повстанців припинити вогонь зі свого боку. Вони зроблять це, впевнений співрозмовник РБК, але, можливо, з нюансами, висунувши додаткові умови. Так було після домовленості про гуманітарний коридор для виведення українських військ з котла під Иловайском: Путін закликав ополченців до надання коридорів без будь-яких умов, але ті наполягли, щоб українці виходили без військової техніки. Можливо, зараз теж будуть особливі вимоги - наприклад, виведення військ на певну відстань від територій, підконтрольних ДНР і ЛНР.

Після припинення вогню сторони зможуть розпочати предметні переговори про статус цих територій, найімовірніше, вони не будуть простими і швидкими, продовжує співрозмовник РБК, близький до Кремля. Він визнає, що в керівництві ополчення немає єдиної думки про те, чи повинні вони залишитися в складі України і в якому статусі - є прихильники як більш жорсткою, так і більш м'якою позицій. Але головне, наголошує співрозмовник РБК, немає єдиної позиції і в керівництві самої України, там також є непримиренні прихильники продовження війни. Звідси і поява з різницею в півгодини різних заяв з приводу режиму припинення вогню, зазначає співрозмовник РБК. Крім того, навіть якщо таке рішення буде прийнято, не факт, що Порошенко зможе забезпечити його виконання з боку збройних формувань, що фінансуються олігархами. З іншого боку, у Києва немає іншого виходу: воювати зараз нікому, кращі сили розгромлені, решта - значно пошарпані, наростає дезертирство, вказує людина, близький до Кремля.

Прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко і повноважний представник президента України з мирного врегулювання в Донбасі Ірина Геращенко відмовилися коментувати РБК домовленості.

Реакція ополченців

Ополченці заявили про те, що готові піти на перемир'я лише при залишенні українськими військами території Донбасу. Для двостороннього припинення вогню «збройні сили України та Національна гвардія повинні покинути територію Новоросії», а добровольчі батальйони повинні бути розпущені, заявив РБК спікер парламенту самопроголошеної Новоросії Олег Царьов. «Спочатку ми повинні переконатися в тому, що Київ віддав наказ про припинення вогню і забезпечив його виконання У минулого разу оголошення про припинення вогню було використано Києвом для перегрупування сил і подальшого наступу на ополчення Новоросії», - говорить він.

Після оголошення мирного плану Путіна ополченці висунули додаткове умова - на переговори з ними повинен прибути особисто Порошенко, заявив «Коммерсантъ FM» голова Верховної ради ДНР Борис Литвинов. Він також оголосив, що Україна повинна буде визнати ДНР і ЛНР в якості незалежних держав. «Це самостійні держави, які вибудовують свої найтісніші відносини з Євразійським економічним співтовариством, зі своїм парламентом, з усією державною структурою, можливо, навіть на якомусь етапі з власною валютою», - заявив він.

Причини перемир'я

За останні дні ополченці «з'єднали воєдино окремі розрізнені вогнища опору», які утворилися в ході наступу української армії після попереднього перемир'я, коли силовикам вдалося майже оточити Донецьк і Луганськ, сказав РБК український військовий експерт Костянтин Машовець. Позначилося і наступ на Новоазовськ, говорить він.

В результаті «відходу українських військ у рамках проведеної перегрупування, російсько-терористичні війська взяли під контроль фактично весь південь Луганської області, далі перекидаючи підрозділу в район н.п. Луганськ і проводячи наступальні дії на півночі Луганської області», - написав у «фейсбуці» керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук. Російські МЗС і Міноборони неодноразово спростовували безпосередню участь російських військ у конфлікті на Україні.

Раніше в ніч на 1 вересня ополченню самопроголошеної Луганської народної республіки вдалося зайняти аеропорт Луганська, розблокувавши місто з півдня. Кількома днями раніше ополченцям самопроголошеної ДНР і, як вважає українська сторона, російським військам вдалося створити кілька кілець оточення передових українських військ на південь від Донецька. У полон потрапили понад 680 осіб, оцінював кількість втрат на цьому напрямку української армії керівник Центру обміну полонених Володимир Рубан. Загальна кількість загиблих і поранених в оточенні не озвучувалося, за 1 і 2 вересня в морги Запоріжжя надійшли 87 тіл військовослужбовців, які загинули під Иловайском, повідомив агентству Інтерфакс-Україна заступник військового комісара Запорізької області Михайло Логвинов.

Перемир'я тимчасово

Якщо Україна має намір боротися за Донбас, перемир'я може бути лише тимчасовим, вважає Тимчук. Якщо наступальні дії проти української армії припиняться, це буде лише свідченням того, що Москва переходить до етапу «легалізації» ДНР і ЛНР як маріонеткових квазідержавних формувань під управлінням Росії, написав він.

Думки про те, що перемир'я буде не більше ніж тимчасовим, дотримується і український військовий експерт Костянтин Машовець. Перемир'я вигідно обом воюючим сторонам, оскільки дозволить їм спробувати відновити боєздатність, проте «причини, що призвели до виникнення конфлікту, нікуди не зникли», говорить Машовець.

Позиція Росії полягає в тому, що перемир'я має бути постійним і включати в себе повну амністію, сказав ИТАР-ТАСС постійний представник Росії при ОБСЄ Андрій Келін. Тимчасове перемир'я «вже один раз було», воно лише «дає можливість перегрупування сторін для продовження військових дій. Така перерва не потрібна, потрібно субстантивное, справжнє, повне припинення вогню», - сказав він.

Віри в домовленості немає

Думки про те, що протиріччя всередині українських політичних еліт можуть призвести до невиконання домовленостей Києвом, дотримується і заступник голови комітету Ради федерації з міжнародних справ Андрій Клімов. На Україні є «партія війни», яка не підпорядковується Порошенко, і немає гарантій, що він не піде у неї на поводу, заявив РБК сенатор.

Голова комітету у справах СНД Леонід Слуцький вважає, що вірити планами Порошенко поки що не варто. «Поки не факт, що це буде на практиці», - прокоментував він РБК домовленість про припинення вогню на південному сході України. Потрібно враховувати, що позиція українського керівництва часто змінюється, сказав депутат-єдинорос Михайло Старшинов. На його думку, Порошенко погодився припинити вогонь, тому що в України немає можливості вирішити проблему: «розвалили армію, військової техніки немає», пояснює депутат.

В плані Путіна є пункти, за якими з Києвом можна вести діалог, але є положення, які можуть бути використані російською стороною для закріплення окупаційного статусу на територіях південного сходу, каже український політолог Олексій Гарань. Ремонтні бригади можуть стати своєрідним узаконенням присутності російських військ на українській території, гуманітарна допомога необхідна, але при супроводі першого гуманітарного конвою Росія порушила міжнародне право, ввізши вантажі через неконтрольований українською владою прикордонний перехід, каже Гарань. Пункт про обмін полоненими сформульовано цікаво, але чи потрапить у нього Надія Савченко і режисер Олег Сенцов, поки невідомо, зазначає Гарань. Після оголошення плану Путіна підуть інтенсивні дипломатичні торги, на саміті НАТО в Уельсі, на саміті ЄС в Брюсселі, каже Гарань.

Путін зробив раціональне пропозицію, яке демонструє позицію Росії як чесного брокера, але воно не буде працювати, тому що у української сторони інша мотивація: мета зупинити конфлікт вторинна по відношенню до бажання забезпечити бізнес-інтереси українських гравців, упевнений російський політолог Євген Мінченко.

Поки що жодних кроків щодо припинення вогню не зроблено, спостерігається інформаційна гра навколо діалогу двох президентів, в якому кожен з них відстоює свої інтереси: Путін прагне продемонструвати, що він веде діалог з Порошенком, напередодні чергового витка санкцій з боку Євросоюзу, а Порошенко демонструє західним партнерам прихильність переговорного процесу, вважає український політолог Євген Магда. У цій війні інтерпретацій Порошенко буде складно перемогти, тому що значна частина українського суспільства зустріне повідомлення про мирні кроки президента негативно, говорить Магда.

Перше перемир'я

Попереднє припинення вогню згідно з мирним планом президента Порошенко набула чинності 20 червня. План передбачав гарантії безпеки для всіх учасників переговорів, звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю, звільнення заручників, створення 10 км буферної зони на кордоні Росії і України і виведення всіх «незаконних збройних формувань», роззброєння, відновлення роботи місцевих органів влади, децентралізацію влади, дострокові місцеві і парламентські вибори та ін. Українська сторона припинила вогонь в односторонньому порядку.

Перемир'я тривало 10 днів, протягом цього часу бойові дії не затихали: українські війська й ополченці не проводили масштабних операцій, але фактично ведення вогню між супротивниками не припинялося. Першого липня президент України оголосив про відновлення силової операції.

Як проходили переговори раніше

17 квітня в Женеві відбулися чотиристоронні переговори за участю держсекретаря США Джона Керрі, глави МЗС РФ Сергія Лаврова, в.о. голови МЗС України Андрія Дещиці Кетрін Ештон і єврокомісара. За підсумками зустрічі прийнято рішення про деескалації конфлікту на Україні. Прийнята заява передбачала припинення вогню, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення зайнятих будівель та амністію для всіх, крім винних у тяжких злочинах. Тоді ж було заявлено про формування спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Учасники переговорів говорили про необхідність початку конституційного процесу в Україні з урахуванням інтересів усіх регіонів. Досягнуті домовленості не дотримувалися, звинувачували один одного боку.

Володимир Путін і Петро Порошенко вперше зустрілися 6 червня в Нормандії. Зустріч була короткою, близько 10 хвилин. На наступний день, 7 червня, Порошенко вступив на посаду президента і представив свій мирний план. А вже 8 червня пройшли перші переговори в форматі контактної групи по Україні в Києві. Учасники воліють називати їх не переговорами, а консультаціями. У першій зустрічі взяли участь: від України - Павло Клімкін, який займав тоді пост посла України в Німеччині, від Росії - посол в Україні Михайло Зурабов, від ОБСЄ - спеціальний представник Хайді Тальявіні. Після призначення Клімкіна міністром закордонних справ України його місце в групі зайняв другий президент України Леонід Кучма. 12 червня Порошенко поінформував Путіна про своєму мирному плані в телефонній розмові. Телефонні переговори президентів Росії і України також проходили 17, 19 і 25 червня.

Другий раунд переговорів пройшов у Донецьку 27 червня. На ньому Росію і Україну представляли Зурабов і Кучма, ОБСЄ - Тальявіні, також взяли участь лідер громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук і депутат парламенту України Нестор Шуфрич, самопроголошену Донецьку народну республіку представляли Олег Царьов та Олександр Бородай. Після переговорів 29 червня була телефонна конференція Путіна і Порошенко з участю канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда.

1 липня Порошенко оголосив про продовження антитерористичної операції, після цієї розмови контактів у Путіна і Порошенка не було. Керівники їх адміністрацій зустрілися в Сочі 15 серпня, вони обговорювали відновлення міжнародних переговорів по Україні. 22 серпня у них відбулася телефонна розмова. Сергій Іванов та Борис Ложкін заявили про неприпустимість провокацій в ході просування російського гуманітарного конвою, передала зміст розмови прес-служба Кремля.

Переговори контактної групи поновилися в липні. 31 липня в Мінську пройшла зустріч, на якій ДНР представляв віце-прем'єр Андрій Пургін. В основному мова йшла про організацію розслідування та допуску експертів на місце аварії малайзійського лайнера над що контролювалася ополченцями території. Після цієї зустрічі переговори перервалися і поновилися лише після пройшов у Мінську 26 серпня саміту України, Росії та Європейського союзу. На цьому саміті відбулася друга особиста зустріч Порошенка і Путіна. Переговори лідерів у двосторонньому форматі тривали більше двох годин.

На мінської зустрічі президенти підтримали відновлення переговорів. Контактна група зустрілася 1 вересня в білоруській столиці, представники ДНР і ЛНР представили свої попередні вимоги. Переговори мають бути продовжені у п'ятницю, 5 вересня.

Поліна Хімшіашвілі, Степан Опалєв, Максим Глікін, Фаріда Рустамова, Марія Макутіна Михайло Рубін

Репортаж РБК: як живе Донецьк, обложений українською армією Тому


03.09.2014
Loading...

Похожие статьи:
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
вверх