Войти * Регистрация
Донецкая народная республика
Луганская народная республика
} НОВОРОССИЯ

» » «Російська загроза»: що обговорять країни-учасниці на саміті НАТО

«Російська загроза»: що обговорять країни-учасниці на саміті НАТО



«Російська загроза»: що обговорять країни-учасниці на саміті НАТО
Генеральний секретар НАТО Андерс Фон Расмуссен

Сьогодні країни - учасниці НАТО зберуться на саміт, однією з тем якого буде конфлікт на Україні. Підсумком саміту, який завершиться 5 вересня, може стати рішення про створення нових військ швидкого реагування чисельністю не менше 10 тисяч осіб і зростання військової присутності поблизу російського кордону.

На тлі посилення конфлікту на Україні акцент на саміті НАТО буде зроблений на готовність альянсу стати більш «гнучким і швидким», щоб «протистояти всіляким загрозам», - заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фон Расмуссен.

Керівництво альянсу визначило п'ять тем саміту: зміцнення колективної самооборони, демонстрація трансатлантичної солідарності, завершення місії в Афганістані, відносини з партнерами і українська криза. У заяві НАТО зазначено, що саміт в Уельсі покликаний відродити його місію - слідувати зобов'язанням Статті 5 Північноатлантичного договору.

Ця стаття визначає альянс як оборонний союз - будь-який збройний напад на учасника НАТО розглядається, як атака на весь альянс. Тим не менш, липневий звіт Комітету по обороні британської Палати громад говорить: «Зараз НАТО безумовно не готова до відбиття російської загрози проти одного з членів організації». На думку експертів Project Syndicate, в поточній ситуації вкрай необхідно, щоб на зустрічі в Ньюпорті «було дано однозначну відповідь Володимиру Путіну - територія країн альянсу непорушна».

Напередодні саміту президент США Барак Обама закликав країни НАТО допомогти Україні, Грузії і Молдови в модернізації збройних сил і зміцнення обороноздатності. Американський президент також вказав на те, що альянс повинен бути готовий до прийому нових держав перед обличчям «російської агресії». Президент також зазначив, що може бути змінений договір про взаємні відносини, співробітництво і безпеку, укладений між Росією і НАТО.

Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, виступаючи в Брюсселі 1 вересня, заявляв, що альянс має намір вживати заходів щодо колективного захисту згідно з Основоположним актом Росія-НАТО. Генсек заявив, що очікує прийняття "історичних" для альянсу рішень. За словами Расмуссена, НАТО бачить, що "Росія розглядає нас як ворога", і альянс готовий адаптуватися до цієї ситуації.

Як повідомляв Інтерфакс напередодні саміту з посиланням на високопоставлене джерело в НАТО, відносини між альянсом і Росією будуть переглянуті, проте мови про розпуск Ради Росія-НАТО мови поки не йде.

Два плану

Зміцнення військової взаємодопомоги всередині НАТО, яке відповідало б духу Статті 5, може початися з обговорення так званої «Ініціативи підтримки Європи». Ця програма під егідою НАТО була оголошена президентом США Бараком Обамою під час його європейського турне на початку червня. Пакет заходів передбачає збільшення присутності американських військ в Старому Світі, додаткові витрати на армійське навчання та ротацію військових частин.

Вартість програми оцінюється в $1 млрд. Керівництво НАТО чекає, що ініціатива Вашингтона буде підтримана іншими членами блоку: «США справляється зі своїми обов'язками колективної безпеки. Тепер справа за нашими союзниками», - оголосив Расмуссен. Але після десяти з гаком років війни в Афганістані більшість членів НАТО почали скорочувати витрати на оборону і не факт, що вони підтримають пропозицію Обами і Расмуссена, відзначає аналітик DefenceNews Маркус Вайсгербер.

Кілька великі перспективи у так званого «Плану щодо забезпечення боєготовності» - пропозиція Расмуссена, про який стало відомо одночасно з ініціативою Вашингтона. Цей план передбачає створення бригади швидкого реагування, нового командного центру і завчасну постачання зброї, спорядження і техніки в держави-члени організації.

За даними Financial Times, група держав НАТО в ході саміту оголосить про створення нових військ швидкого реагування. Крім Великобританії, яка очолила ініціативу, в групу входять Нідерланди, Данія, Норвегія та країни Балтії. До плану може приєднатися і Канада. Угруповання буде включати в себе не менше 10 тисяч солдатів, включаючи сухопутні, повітряні та морські сили.

Ближче до Росії

У контексті другого плану Расмуссен запропонував винести на розгляд саміту питання про розгортання збройних сил альянсу на нових базах в Східній Європі, в безпосередній близькості від кордонів Росії, Білорусії та України. Проти цього різко виступила канцлер ФРН Ангела Меркель. На її думку, така пропозиція - грубе порушення договору між Москвою і Брюсселем від 1997 року. За нього, обидві сторони утримувались від додаткового розміщення бойових сил у колишніх країнах Східного блоку. Тим не менш, це питання, як повідомляє EurActiv, буде в порядку денному саміту.

«Російська загроза»

Локомотивом реінтеграції і ремілітаризації альянсу стають держави Східної Європи, яких «російська загроза» може торкнутися безпосередньо. В першу чергу, це стосується Латвії, Польщі та Румунії, які цього літа заявили про намір збільшити свій військовий бюджет.

Польща також зажадала розмістити у себе додатковий контингент в 10 тисяч військовослужбовців НАТО для захисту від Росії в контексті «Плану щодо забезпечення боєготовності». Варшаві було в цьому відмовлено, але джерела The Economist стверджують, що питання все одно буде обговорюватися в Ньюпорті: «Якщо альянс в результаті схвалить ініціативу, це буде дуже потужний сигнал Москві», навіть незважаючи на те, що 28 серпня Обама заявив, що військового вирішення українського кризи не планується.

У кінці серпня Польща і країни Балтії закликали НАТО перенаправити систему ПРО в Східній Європі на захист від можливої атаки з боку Росії. Розташована здебільшого в Румунії, ця система спочатку планувалася для захисту Старого Світу від ракет з Близького Сходу. За даними Spiegel, ініціатива була запропонована для обговорення на саміті, нарівні з новими заходами безпеки Східної Європи. Вони полягають у збільшенні числа польотів військових розвідників на східних околицях НАТО. Очікується, що ці польоти не будуть автоматично скасовано через рік, як планувалося спочатку.

Допомога з боку

Ще одним ключовим питанням у Ньюпорті може стати посилення співробітництва з державами, що не входять до альянсу. У середу, 27 серпня, Фінляндія оголосила про намір підписати в ході зустрічі договір про військову допомогу. З боку НАТО країні надається можливість закликати сили швидкого реагування альянсу в разі військової загрози, Фінляндія зобов'язується брати на себе постачання цих військ і дозволяє проводити на своїй території навчання. На наступний день про такі ж наміри заявив уряд Швеції.

Втім, виборці в цих країнах дотримуються традиційної для Скандинавії політики нейтралітету і не підтримують активних кроків у бік співпраці з НАТО, пише Reuters. «Ліво-зелена опозиція розкололася з приводу підписання меморандуму з НАТО про підтримку країни перебування військ. Для них же гірше», - написав у своєму «твіттері» глава МЗС Швеції Карл Більдт. Змінити громадську думку можуть докази загрози, яку представляє собою Росія. У п'ятницю Міноборони Фінляндії заявило, що російські військові літаки за тиждень мінімум три рази порушували повітряний простір країни.

Запрошення для України

Після оголошеного Києвом вторгнення російських військ більш тісного співробітництва з альянсом шукає і Україна. Президент країни Петро Порошенко запрошений на саміт, де стане єдиним главою держави - не члена НАТО, які беруть участь у переговорах з керівництвом альянсу. The Guardian пише, що на зустрічі планується створення чотирьох фондів під егідою організації для фінансування військових потреб України: від кібербезпеки до пенсій військовослужбовцям.

На прес-конференції в п'ятницю Расмуссен заявив: «Я не втручаюся у внутрішньополітичну дискусію, але хочу нагадати - на саміті в Бухаресті у 2008 році було прийнято рішення, що Україна рано чи пізно стане членом НАТО, зрозуміло, при її бажанні і дотриманні деяких критеріїв». Заяви передувало пропозицію прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка скасувати позаблоковий статус країни і відновити курс на вступ до НАТО. У 2008 році спроба включити Київ план щодо приєднання до альянсу була заблокована Німеччиною і Францією. У кінці серпня Ангела Меркель знову заявила, що «вступ України в альянс у порядку денному не значиться».

Чого чекають від саміту НАТО

На саміті 4-5 вересня в Ньюпорті (Уельс) будуть обговорюватися п'ять тем: завершення місії в Афганістані, зміцнення колективної самооборони, відносини з партнерами, демонстрація трансатлантичної солідарності і українська криза.

Зокрема, НАТО належить вибрати між «Ініціативою підтримки Європи», яку просуває президент США Барак Обама, і «Планом щодо забезпечення боєготовності», запропонованим генсеком НАТО Андерсом фон Расмуссеном. Перша - повномасштабний план військового розвитку для всіх учасників альянсу та збільшення присутності американських військ в Європі; вартість «Ініціативи» - близько $1 млрд. План Расмуссена скромніше: він передбачає створення бригади швидкого реагування чисельністю до 10 тис. чоловік, нового командного центру і завчасну постачання зброї, спорядження і техніки в держави - члени організації. Його приблизна вартість не називалася, з пропозицією розмістити 10-тисячне угруповання на своїй території виступила Польща.

Також на саміті буде обговорюватися план про розгортання в Східній Європі та Прибалтиці нових баз НАТО - це вкрай радикальний крок, порушує домовленості між Москвою і Брюсселем від 1997 року, вперше виноситься на обговорення альянсу (хоча проти нього виступає канцлер ФРН Ангела Меркель).

Ще один пункт порядку денного саміту - пропозиція Фінляндії і Швеції підписати з НАТО договір про військову допомогу: обидві країни готові надавати своїх військовослужбовців для сил швидкого реагування альянсу.

Єдиним главою держави - не членом НАТО, запрошеним у Ньюпорт, буде президент України Петро Порошенко. З них керівники альянсу обговорять створення чотирьох фондів під егідою НАТО для фінансування військових потреб України - від кібер-безпеки до пенсій для військовослужбовців.

Георгій Макаренка

Азовський фронт: ополченці витісняють українську армію Тому


04.09.2014
Loading...

Похожие статьи:
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
вверх