6 причин, чому діти стають «плаксами» і як їх заспокоїти



Плач дитини може бути результатом больових відчуттів або ж психологічних стресів. Зумовити їх може прорізування зубів у немовлят, похід до стоматолога або раптова атака вуличної собаки. Насправді дитяча збудливість, сльозливість і емоційність значно вищі за ці показники у дорослих. Хоч батьки та оточуючі часто занепокоєнні нестабільністю дитячої психіки, така поведінка вважається цілком нормально.

Як Ви, мабуть, зрозуміли, – темою нашої сьогоднішньої статті стане дитячий плач, його причини та можливі методи впливу. Для початку звернемось до Вікіпедії та з‘ясуємо, що відомо про цей стан з наукової точки зору.

Плач – одна з психофізіологічних реакцій людини, для якої характерно підвищене виділення з очей особливої секреції – сліз.

Плач для дитини – це звичайна реакція на будь-який подразнюючий фактор. Не потрібно сердитись, якщо Ваша дитина плаче, адже за цією реакцією може стояти не чергова примха, а відправлений сигнал про допомогу!



Про що свідчить дитячий плач / Фото Pexels

Якщо Ваша дитина часто плаче та має меланхолійний тип характеру, не потрібно боротись з плаксивістю самотужки, закликаючи малюка не плакати чи висміювати сльози. Особливо, якщо мова йде про хлопчика. Таке виховання може загострити ситуацію, а до природної сльозливості додасться невпевненість дитини та неприйняття себе.

Важливо! Аналізуючи поведінку дитини та причини виникнення плачу, намагайтесь реагувати правильно. Інколи часті напади плаксивості можуть потребувати консультації фахівця та проведення спеціальних неврологічних досліджень.

Батькам, яким до вподоби гасло: «навіщо шукати причину? Головне – щоб не плакав», хочемо нагадати, що таке відношення до ситуації аж ніяк не призведе до позитивних змін у поведінці дитини. Навіть навпаки – такий підхід робить лише гірше: в дитини розмивається образ авторитета або ж вона стає маніпулятором.

Як реагувати на плач дитини / Фото Unsplash

Найпоширеніші причини плачу у дитини:

  • емоційна нестабільність;
  • невпевненість у собі;
  • страх;
  • бажання привернути до себе увагу;
  • бажання отримати ласку та співчуття;
  • втома.

Цікаво. Сльози або бійка – найпоширеніші способи виявити негативні емоції в дитячому віці.

Як себе поводити з дитиною, яка схильна до плачу

Насамперед все залежить від фактора, який провокує таку реакцію. Тож спершу варто виявити причину і лиш тоді діяти за відповідним алгоритмом.

Вібуркол / Фото Heel

Розглянемо окремі ситуації та рекомендовані моделі поведінки батьків:

  • Якщо причина сліз – страх, поговоріть про нього з дитиною і таким чином розпочніть боротьбу з негативною реакцією. Поясніть дитині, що вона в безпеці і їй нічого не загрожує.
  • Проводьте з дитиною якомога більше часу, приділяйте їй увагу. Тоді в малечі не буде потреби привертати до себе увагу.
  • Частіше говоріть з дитиною, намагайтесь відповідати на всі її питання. Так дитина відчуватиме, що вона насправді важлива та може довірити вам свої переживання та тривоги;
  • Спробуйте навчити малюка керувати своїми емоціями. Поясніть як потрібно реагувати на ситуації, які призводять до плачу. Більшою мірою цей пункт адресований хлопчикам.
  • Спробуйте переконати малюка, що лити сльози – це пуста трата часу, який краще використати для чогось цікавішого чи кориснішого. Наприклад: малювання, ліпка з пластиліну чи ігри.
  • Проаналізуйте графік дитини, можливо, вона сильно втомлюється через перенавантаження. В таких випадках дитяча психіка потерпає в силу своїх вікових особливостей та недосконалої нервової системи. Тож потрібно лише зменшити оберти й все стане на свої місця.
  • Не забувайте говорити дитині, що вона хороша і Ви її любите. Часто діти бояться батьківського осуду, звідси виникають й сльози. Наприклад, через погану оцінку, порваний чи забруднений одяг чи інші дрібниці.
  • Часто хлопчики не менш вразливі, ніж дівчата. Відповідно немає нічого страшного в їх частих сльозах. Просто дитина поки що не навчилася правильно реагувати на поточні ситуації. Й тому завдання батьків – допомогти дитині розібратись у своїх проблемах. В цій ситуації допоможе бесіда, спільний аналіз обставин та пошук виходу з наявної проблеми.
  • У випадку плачу у немовлят та дітей молодшого віку, який спровокований больовим синдромом (прорізування зубів, запальні процеси різної локалізації), можливе застосування препаратів рослинного походження. Одним із таких є Вібуркол. Його застосування можливе при підвищеній нервовій збудливості дітей;
  • При порушенні сну та невротичному синдромі, який супроводжується плачем, у дітей віком від 6 років, допомогти може натуропатичний препарат Нервохеель. Про його ефективність говорить успішний досвід фахівців Європи та країн СНД.

Нервохеель / Фото Heel

Важливо. Перед застосуванням будь-яких лікарських засобів, обов’язково ознайомитися з інструкцією та проконсультуватися з лікарем.

Наостанок хочеться згадати відомий вислів телеведучого-земляка: «Нехай проблеми і незгоди не роблять Вам в житті погоди, хай Вам щастить».

Щасливого дитинства та спокійних ночей Вам і Вашій малечі! Нехай нервова система буде завжди в нормі.

Будьте здорові!



Комментарии 0

Оставить комментарий