Бив головою в коліно і виривав волосся: як вберегтись від домашнього насилля

Кожна четверта жінка у Європі страждає від фізичного або сексуального насилля. У кожній другій родині, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є прояви булінгу.

Через пандемію COVID-19 ситуація лише погіршилася. Більше розповіли в сюжеті журналісти 24 каналу.

В Україні упродовж 2020 року на 54% зросла кількість звернень щодо насильства в сім’ї. Серед них 86% – від жінок.

Страждала від насильства, не підозрюючи цього

Ірина Матвієнко прожила разом з чоловіком 5 років. У них народилося 2 хлопців. Вже зараз жінка розуміє, що від домашнього насилля страждала не один рік. Спочатку це були образи на словах та моральне приниження.

Жінка ствердила, що піти було страшно, адже на руках сиділо 2 маленьких дітей. Та коли вдома живе кат – його не перевиховати.

Він мене спочатку бив головою собі в коліно, виривав волосся, а потім почав бити кулаками в голову,
– розповіла постраждала.

Чоловік випередив її

Окрім численних синців та забоїв, в Ірини було серйозно пошкоджене вухо. Після побиття жінка викликала швидку, а ті – поліцію.

Ірина Матвієнко / Скриншот з відео

Та виявилось, її чоловік вже встиг написати на дружину заяву, нібито саме жінка накинулася на 2-метрового чоловіка з кулаками, а він лише захищався.

Мовчання як результат насилля

Мовчання жінок – це результат тривалого насилля, не обов’язково фізичного. Адже насилля – це не завжди коли б’ють. Психологи зазначили, що перші дзвіночки жорстокості в майбутньому можна побачити ще на початку стосунків.

Насильство не виникає в один день. Спочатку людину поміщають в таку собі ізоляцію: забороняють або по-різному перешкоджають її спілкуванню з людьми. Так жертва залишається сам на сам з насильником,
– відзначила психологиня Наталія Ремесник.

Лише за 9 місяців 2020 року правоохоронці зареєстрували майже 160 тисяч заяв і повідомлень щодо домашнього насильства. Це – вдвічі більше, ніж у 2019 році.

Як допомагають постраждалим

Часто постраждалі мовчать, бо не мають, куди піти. Таким жінкам у кожній області допомагають соціальні служби або ж волонтери. У багатьох українських містах є:

• спеціальні кризові кімнати;
• соціальні квартири;
• гуртожитки для постраждалих від домашнього насилля.

Там зігріють, нагодують та нададуть психологічну допомогу і жінці і її дитині. Адреси таких прихистків тримають в таємниці, аби кривдник не мав шансів знайти жертву. Наразі існують спеціальні гарячі лінії, за якими можна звернутися, якщо ви є жертвою домашніх знущань.

Куди телефонувати

Директорка міжнародної благодійної організації Українська фундація громадського здоров’я Галина Скіпальська зазначила, що номерів є дуже багато. Кожна область має свою мінігарячу лінію 116 – 123 і 1547.

Можна і написати

Якщо говорити про проблему складно – напишіть. Чимало організації надають допомогу онлайн. До прикладу, національна правозахисна організація «Ла Страда» є у соціальних мережах. Додаткові номери організацій у своєму місці ви можете також знайти на сайті соціальної політики.

Якщо ж ваші близькі чи ви стали жертвами домашнього насилля – не мовчіть. Розкажіть рідним чи друзям, або ж звертайтеся за підтримкою за безкоштовними номерами телефонів.