Непевний спадкоємець Вілкула: хто такий Костянтин Павлов

6 грудня у Кривому Розі відбувся другий тур виборів мера міста. У ньому змагалися Дмитро Шевчук і Костянтин Павлов, які посіли друге і третє місця у першому турі.

Чому Костянтин Павлов потрапив у «фінал» з третім результатом, як починалася його трудова кар’єра, хто і чому привів його у велику політику – читайте в матеріалі сайту 24 каналу.

25 жовтня 2020 року у Кривому Розі пройшли місцеві вибори. Перше місце на виборах мера цілком прогнозовано посів багаторічний «господар міста» Юрій Вілкул. Єдиною інтригою було те, переміг він вже у 1-му турі чи потрібний все ж 2-й. Таку непевність дали екзітполи, в яких була похибка у майже 10%, а також затягування з офіційним оголошенням результатів.

Павлов фінішував третім на виборах 25 жовтня, але все одно пройшов у 2-й тур / Фото з офіційної сторінки кандидата в мери Кривого Рогу

Врешті решт, було вирішено, що райцентру потрібний 2-й тур, і там будуть Юрій Вілкул та «слуга народу» Дмитро Шевчик. Повторне голосування призначили на 22 листопада. За кілька днів до «дня Х» з’явилась інформація про погіршення здоров’я у фаворита, а 17 листопада Вілкул вийшов у ефір та заявив, що вибуває з мерських перегонів і знімає свою кандидатуру на користь колишнього заступника, а нині – кандидата в мери Кривого Рогу від партії Медведчука «ОПЗЖ» – Костянтина Павлова.

Костянтин Павлов зголошується стати політичним спадкоємцем Вілкула-старшого:

Таким чином, Павлов, який у 1-му турі не набрав і 10% та, мабуть, уже бачив себе десь на курортах, несподівано повернувся з політичних канікул у перегони, аби 6 грудня захистити спадок Вілкула. Про це він публічно заявив у себе на фейсбуці.

Я приймаю виклик… Я буду боротися за перемогу в 2 турі виборів… Я впевнений – разом ми створимо місто комфорту і турботи про кожного земляка… Побудови саме такого міста присвятив себе Юрій Григорович Вілкул. Я буду спиратися на нашу об’єднану програму і вже сформовану більшість в міській раді, – сказв Павлов про несподіване повернення у виборчу кампанію.

Стратегія у Павлова на 2-й тур була проста – конкурента він називав маріупольським чужинцем-загарбником і навіть «брудно-зеленим Шавчичком» (цитата з офіційної сторінки кандидата в мери).

Екзитполи 2-го туру

6 грудня відбувся другий тур виборів мера Кривого Рогу. Цілком очікувано, попередні дані щодо ймовірного переможця у різних підрахунках кардинально відрізнялися.

Так, згідно екзитполу телеканалу «Україна 24», який належить Рінату Ахметову і, звісно, симпатизує Шевчику, перемагає саме цей кандидат – 52,61% проти 46,05% у Павлова. В той же час, екзитпол «Центру дослідження розвитку територій» дає такі цифри: 58,86% у Павлова і 41,1% у Шевчика.

Тепер чекаємо офіційні результати територіальної виборчої комісії. Хоча є передчуття, що й вони не поставлять крапку в цих перегонах, і їхня доля вирішуватиметься у судах…

Біографія Костянтина Павлова

Костянтин Павлов народився 12 січня 1973 у Кривому Розі у небагатій родині, закінчив місцевий технікум та пішов працювати електрослюсарем на місцевий гігант – Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК). На цьому підприємстві колись працював син Юрія Вілкула – Олександр, а нині ним керує конкурент Павлова на виборах-2020 Шевчик.

У 1996 році Павлов робить різкий розворот: він звільняється з роботи та йде у бізнес – стає заступником директора фірми «Кривбас-Консалтінг». За складною назвою ховалася типова для 1990-х компанія, що потроху займалася всім. Компанія Павлова робила це успішно, що дозволило колишньому електрослюсарю без вищої освіти стати потрібним, здобути важливі зв’язки та «вийти в люди».

У 1998 році Павлова призначили директором «ТОВки», а за рік він повернувся до ГЗК – уже на високу посаду заступника начальника відділу збуту і зовнішньоекономічної діяльності. Там Павлов знайомиться та починає активно працювати з Олександром Вілкулом, який тоді був замом гендиректора підприємства.

У 2002 році Павлов йде на підвищення – очолює місцевий суріковий завод.

У кого кулак більший? / Фото з офіційної сторінки кандидата в мери Кривого Рогу

Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х місто та його численні ласі промислові шматки ділили поміж собою українські олігархи – зокрема, Ігор Коломойський та Рінат Ахметов. Останній вийшов переможцем у цій боротьбі, а тому вирішив закріпити успіх. Для цього йому були потрібні власні кадри у владі. Одним з багатьох менеджерів, яких «підтягнули» у політику, став Костянтин Павлов.

Політична кар’єра

У 2005 році Павлов, який вже на той час отримав диплом про вищу освіту (нехай і МАУП) стає членом «Партії регіонів» і одним з облич політсили у райцентрі та його околицях. За рік Павлов – вже перший заступник міського голови Кривого Рогу.

У 2006 та 2010 роках Павлов обирається до облради, у 2010-му – стає очільником криворізьких регіоналів й саме у цьому статусі у 2012 році потрапляє до Верховної Ради як мажоритарник.

У парламенті Павлов поводив себе як типовий «регіонал» – сидів тихо, ініціативу не проявляв, слухняно виконував накази керівництва, голосував так, як треба, інколи кнопкодавив і постійно насолоджувався життям. 16 січня 2014 року Павлов голосував за «диктаторські закони». Цим парламентар владу Януковича не зберіг, але зганьбився навічно.

Після розпуску Ради Павлова у 2014 році знову обирають народним депутатом – знову на мажоритарному окрузі №31, але цього разу як самовисуванця.

Рівняння на Вілкула / Фото з офіційної сторінки кандидата в мери Кривого Рогу

За час своєї другої депутатської каденції Павлов зрозумів, що кари за «регіональне» минуле не буде (тому голосував за антиукраїнські ініціативи), долучився до «Опоблоку», а згодом після його розколу перейшов до тієї частин, що контролюється Медведчуком і Льовочкіним, з ахметівською часткою також зв’язків не поривав. Також Костянтин Павлов не припиняв співпрацю і з Вілкулами – він був членом провальної президентської кампанії Вілкула-молодшого.

Павлов кнопкодавить:

У Раді Павлов відзначився серією скандалів – журналіст Ян Доброносов зафіксував деталі напівжартівливого спілкування депутата з рідним сином. У ньому син Юрій Павлов запитував батька про ситуацію з «тьолочками» у Раді, а також пропонував батькові подумать про придбання молокозаводу в Трускавці.

Також журналісти звернули увагу на статки родини нардепа, згідно декларації Павлова, там є елітні годинники, земля, квартири та чималі суми грошей.

У «ОПЗЖ» Павлову довірили стояти у другому ряді – одразу за Рабіновичем і Медведчуком / Фото з офіційної сторінки кандидата в мери Кривого Рогу

У 2019 році Павлов знову спробував стати нардепом, але цього разу невдало. Тоді народним обранцем став «слуга народу» Захарченко.

Костянтин Павлов рік побув у запасі як радник Юрія Вілкула у виконокомі Криворізької міськради, а в 2020 році його підібрала «ОПЗЖ» та виставила від себе в кандидати у мери Кривого Рогу. Жодних шансів стати мером Павлов не мав, свою виборчу кампанію побудував як сателіт Вілкула-старшого й не приховував завдання завести під брендом «ОПЗЖ» потрібних людей до міськради.

У першому турі Павлов фінішував з третім показником і лише з 9,15%. Але після несподіваного рішення патрона у нього з’явився другий шанс…