Швидше повертайтеся додому: незряча бабуся в’яже рукавички для військових на Донбасі

Традиційно 5 грудня в Україні та світі відзначають День волонтера. Революція Гідності та війна на Донбасі показали, що саме у темні часи добре видно світлих людей. Однією з них є 62-річна Валентина Мазурик. Як незряча бабуся з перших днів війни допомагає українським бійцям на фронті – читайте у матеріалі.

Зворушливу історію української волонтерки опублікувало Міністерство внутрішніх справ у телеграмі.

Валентина Мазурик втратила зір ще у дитинстві. Однак це не завадило їй навчитися в’язати рукавички для захисників України. Щоб опанувати непросту справу жінці знадобилося приблизно 10 місяців і непереборне бажання допомогти.

Першу пару рукавичок вона зробила ще у 2014 році. Син Валентини й сам з перших днів війни пішов добровольцем на схід, тому волонтерка не з чуток знає про потреби бійців. Окрім теплих рукавичок вона робить ще й ляльки-мотанки. Кожен її день починається з в’язання.

Кожного дня я стараюся зв’язати мінімум одну, це вже в мене норма, а потім всі інші справи. Вперше, як передала ляльки-мотанки в батальйон Кульчицького, це на Новий рік до ялинки, прикрашати бліндажі, потім казали: хлопці познімали й до броні прив’язували. Мене це так розчулило,
– зізналася Валентина у сюжеті «Суспільне Волинь».

Попри усі труднощі порання з нитками та спицями наосліп, Валентина стала справжньою майстринею. Зараз на її рахунку вже понад 2100 пар ексклюзивних рукавичок, переданих українським військовим.

Валентина Мазурик в’яже рукавички для військових / Фото «Суспільне Волинь»

Незряча бабуся допомагає армії / Фото «Суспільне Волинь»

До кожної пари рукавичок Валентина вкладає листівку. На ній – побажання військовим й номер телефону волонтерки. Бабуся щиро прагне, аби усі військові швидко повернулися додому.

Вона також зауважила, що нерідко бійці телефонують і дякують за працю. Жінка зізналася, що займатиметься цим і надалі, допоки вистачить сил.