Святі по сусідству і власна історія виживання: Папа Римський підбив перші підсумки коронакризи

Папа Римський Франциск написав колонку для The New York Times. У ній він підбив перші підсумки щодо виживання світу в умовах пандемії та кризи, пов’язаної з нею. Окремо Франциск пригадав, як сам у юному віці страждав від важкої хвороби, що позбавила його шматка легень. Також він згадав про лікарів, священнослужителів та всіх, хто допомагає людям вистояти у цей складний час.

Він назвав їх «святими по сусідству». Есе Понтифіка є адаптацією його нової книги «Нумо мріяти: шлях до кращого майбутнього», написаної разом з Остіном Івері. Колонка розміщена на сайті The New York Times.

«Криза, яка показує, що у серцях»

Папа Римський написав, що у цей складний рік його розум і серце – разом із людьми. Він думає про них, молиться та іноді плаче. Він зазначає: у кожного була власна «зупинка», а якщо ще не було, то коли-небудь вона станеться. Франциск пояснює, що під такою «зупинкою» він має на увазі хворобу, крах шлюбу чи бізнесу, якесь велике розчарування чи зраду.

Як і в разі з локдауном, ці моменти породжують напруження. Це криза, яка показує, що у нас в серцях. Кожен «COVID-19», так би мовити, кожна «зупинка» оголює те, що необхідно змінити: відсутність внутрішньої свободи, ідоли, яким ми служимо, ідеології, яким ми намагаємося слідувати, відносини, якими ми знехтували,
– пояснив Понтифік.

Власна історія виживання

У своєму есе Папа Римський пригадав власну «зупинку» – серйозну хворобу, яку він переніс у 21-річному віці. За його словами, тоді він отримав перший досвід «обмежень, болю і самотності».

Я пам’ятаю цю дату: 13 серпня 1957 року. Мене відвіз до лікарні префект, який зрозумів, що мій грип не з тих, що можна лікувати аспірином. З моїх легень відкачали півтора літра води, і я залишився в лікарні, борючись за життя. У листопаді мені видалили праву верхню частку однієї легені. Тому я маю деяке уявлення про те, що відчувають люди з COVID-19, коли їм важко дихати на апараті ШВЛ,
– зазначив він.

Важка хвороба, яку він пережив, за словами Папи, навчила його покладатися на доброту і мудрість інших.

У жовтні Папа Римський Франциск і Вселенський патріарх Варфоломій разом закликали людей до миру та спільного порятунку / Getty images

Про «святих по сусідству»

Франциск написав, що останніми місяцями багато думає про допомогу людям. Він наголосив: в умовах ізоляції часто молився за тих, хто всіма засобами намагався врятувати життя.

Багато медсестер, лікарів та доглядальниць заплатили цю ціну любові. Її заплатили як священники, так і релігійні, і звичайні люди, чиїм покликанням було служіння. Ми відповідаємо на їх любов, вшановуючи їх. Їхній вибір підтверджував те, що краще прожити коротше життя, служачи іншим, ніж довше – опираючись цьому заклику. Це святі, які живуть по сусідству, які пробудили щось важливе в наших серцях – антитіла до вірусу байдужості,
– зазначив глава католицької церкви.

Про дії урядів та протести проти карантину

За словами Папи Римського, уряди різних країн переважно докладають величезних зусиль, діючи рішуче для захисту здоров’я і порятунку життів.

Водночас винятком були деякі уряди, які «не звертали уваги на болючі свідчення зростання смертності, і це мало неминучі сумні наслідки».

«Більшість діяла відповідально, вводячи суворі заходи щодо стримування спалахів захворювання. Проте дехто протестував, відмовляючись тримати дистанцію, виступаючи проти обмежень на поїздки – ніби заходи, які уряди повинні вводити для блага свого народу, є політичним нападом на самоврядування або особисту свободу!» – пригадав Франциск.

Папа Римський раніше закликав людей користуватися масками / Фото Getty images

Про тисячі криз

Понтифік зауважив, що зараз може здаватися, мовляв, коронакриза є особливою, бо зачіпає велику частину людства. Втім, на його думку, особливість її тільки в тому, що вона помітна.

«Є тисяча інших криз, настільки ж жахливих, але досить далеких від декого з нас, що ми можемо поводитись так, ніби їх не існує. Подумайте, наприклад, про війни, що тривають в різних частинах світу, виробництво та торгівлю зброєю, про сотні тисяч біженців, що рятуються від злиднів та голоду, зміни клімату. Ці трагедії можуть здаватися нам далекими, оскільки вони — частина щоденних новин», – написав Папа.

І хоч, на жаль, такі кризи не спонукають людство змінюватися, вони зачіпають кожного.

Коронакриза має змінити кожного

Глава католицької церкви зазначив: усі зараз одягають маски, щоб врятуватися від невидимого вірусу. Втім, за його словами треба рятуватися від багатьох «інших пандемій»: голоду, насильства, зміни клімату тощо.

Якщо ми хочемо вийти з цієї кризи менш егоїстичним, ніж увійшли в неї, ми повинні дозволити собі торкнутися чужого болю. Це момент, щоб помріяти про щось, переосмислити наші пріоритети — що ми цінуємо, чого ми хочемо, чого ми шукаємо — і взяти на себе зобов’язання щодня діяти відповідно до того, про що мріяли,
– написав Папа.

Він додав, що людство не може повернутися до «помилкових гарантій політичної та економічної систем», які існували до кризи.

Водночас, щоб вийти з цієї кризи кращими, люди мають згадати, що у них є загальне призначення.

«Пандемія нагадала нам, що ніхто не рятується поодинці. Нас пов’язує між собою те, що зазвичай називають солідарністю. Солідарність – це більше, ніж акти щедрості, якими б важливими вони не були. Це заклик прийняти реальність, яка полягає в тому, що ми пов’язані узами взаємності. На цьому міцному фундаменті ми можемо побудувати краще, інше людське майбутнє», – переконаний Франциск.