В Україні набирають обертів проплачені мітинги: як «хайпують» псевдоактивісти

Підкуп людей, які йдуть на акції протесту, – явище не нове для України. Через корупцію, яка панує в цій сфері, такі явища, як мітинги, практично себе вичерпали.

Часто такі заходи підв’язані під екотеми – так звані активісти влаштовують акції не для того, щоб показати свою позицію, а банально для заробітку, хайпу і шантажу підприємств, звинувачуючи їх нібито в забрудненні навколишнього середовища.

Також буває, що мітинги, зокрема й проплачені, прив’язані до подій у країні, і їх організовують під якусь важливу дату або ухвалення важливого рішення.

Наприклад, як йдеться у статті OBOZREVATEL «Шантаж, піар, заробіток. Топ-5 проплачених акцій року», 3 листопада біля Верховної Ради України зібралися відразу два мітинги – один за введення касових апаратів, інший – проти.

За тотальну фіскалізацію малого бізнесу виступила всеукраїнська організація SaveФОП. За словами її представниці, ексголови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, в мітингу взяли участь близько 13 тисяч підприємців з 22 українських міст.

Учасники другого мітингу виступали з кардинально протилежними вимогами, і тримали в руках плакати «Ми проти тіні», «Ми за касові апарати, за чеки» тощо.

За словами Ляпіної, цей мітинг зібрав лише кілька сотень людей, серед яких підприємців практично не було. Вона переконана: мітинг був проплачений.

Люди прийшли заробити грошей за кілька годин із плакатами в руках. У нас є відео, де зафіксовано роздачу «премій» за участь в цьому заході. Організували цей антимітинг представники ритейлу й імпортери дорогої побутової техніки, інших дорогих товарів. Це один із способів перемогти конкурентів, якими вони вважають малий бізнес. Адже підприємці теж торгують побутовою технікою й заважають великим компаніям отримувати всі доходи. Заважають встановити монополію на ціни,
– сформулювала в інтерв’ю сайту «Приватний підприємець» мету мітингу Ляпіна.

Крім того, вона переконана, що застосування касових апаратів вигідно й податковій. Адже завдяки нововведенням вони зможуть посилити перевірки і розширити штрафні санкції.

Варто зазначити, що найчастіше метою «активістів» є створити інформаційну хвилю навколо екопроблем, знайти винного в їх виникненні та непублічно запропонувати підприємству «вирішити» еконападки за певну плату.

Подібна історія трапилася в Черкаській області в грудні 2019-го. Двоє підприємців розповіли, що стали жертвами шантажу з боку так званих активістів із «Фонду громади Драбовщини» – вони нібито роздавали листівки з інформацією, що дискредитує місцевих підприємців.

Як повідомляли постраждалі, тоді псевдоактивісти вимагали в них гроші в обмін на припинення переслідування.

«Невідома мені особа підійшла до мене і каже: щоб цього всього не було, всіх цих проблем – заплати гроші, і все воно згасне й не буде нічого. Я тоді зрозумів, згадавши 90-ті роки, що це нова форма заробляння грошей через ГО. Вимагали суму 50 тисяч доларів», – розповів потерпілий підприємець Сергій Буцко.